Ми хочемо поділитися з вами своїми враженнями. Під час підготовки проекту на тему "Богдан Ступка" ми переглянули багато фільмів з його участю. Він прекрасно виконував свою роль, його мистецтвом можна тільки захопляватися...це все не перекажеш, але можна сказати він чудово грає... Як шкода, що такі люди попрощались з нами так раненько для свого віку... Ми будемо згадувати "Бодю" найкращими відгуками про нього...
середа, 19 грудня 2012 р.
Кінець
У всіх 21 грудня кінець світу, а нам потрібно обовязково піти до школи здавати проекти. Ми всі старанно готуємося до здачі і надіємось на відмінні оцінки.
Дім, 2011
У 2010 році Богдан Ступка розповідав про цей фільм: "Тільки закінчив зніматися у фільмі сценариста й режисера Олега Погодіна. Там знімалися Катя Реднікова, Сергій Гармаш, Лариса Мальована. Теж сподіваюся, що роль вдасться".
Український актор зіграв тут главу сімейства Шаманових, шо живе десь серед Донських степів. Драма в домі героя Богдана Ступки розгортається, коли туди після багатьох років розлуки з сім'єю повертається старший син Віктор.
Український актор зіграв тут главу сімейства Шаманових, шо живе десь серед Донських степів. Драма в домі героя Богдана Ступки розгортається, коли туди після багатьох років розлуки з сім'єю повертається старший син Віктор.
Серце на Долоні, 2008
В одному з останніх на сьогодні фільмів польського режисера Кшиштофа Зануссі, багаторазового учасника конкурсу Канського фестивалю, Богдан Ступка зіграє головну роль.
Його герой - успішний бізнесмен Константа - через тяжку хворобу серця змушений чекати донора. Звиклий увесь час самостійно управляти своєю долею, герой Ступки йде на все заради порятунку свого життя.
Його герой - успішний бізнесмен Константа - через тяжку хворобу серця змушений чекати донора. Звиклий увесь час самостійно управляти своєю долею, герой Ступки йде на все заради порятунку свого життя.
Два в одному, 2007
У фільмі Кіри Муратової Богдан Ступка зіграв старого еротомана. Цю роль актор неодноразово називав серед найбільш вдалих.
"Чи заперечував мені Богдан Ступка на зйомках? Ніколи. Прочитавши сценарій, він сказав, що він у захваті й що нарешті одержав таку роль, про яку давно мріяв, - розповідала про Ступку в період створення цього фільму режисер Кіра Муратова. ‑ Він не сперечався ні через одну сцену, він взагалі ніколи не сперечається. Але завжди неодмінно ще щось вигадує і пропонує".
"Чи заперечував мені Богдан Ступка на зйомках? Ніколи. Прочитавши сценарій, він сказав, що він у захваті й що нарешті одержав таку роль, про яку давно мріяв, - розповідала про Ступку в період створення цього фільму режисер Кіра Муратова. ‑ Він не сперечався ні через одну сцену, він взагалі ніколи не сперечається. Але завжди неодмінно ще щось вигадує і пропонує".
Водій для Віри, 2004
Фільм Павла Чухрая отримав головний приз на головному російському кінофестивалі - "Кінотавр". У цій драматичній історії, що розгортається в 60-ті роки в Криму, Богдан Ступка зіграв генерала Сєрова.
Водій військового начальника спокушається ідеєю одружитися з його донькою-інвалідом, але в цю історію вриваються інтриги в боротьбі за владу між радянськими силовиками.
Водій військового начальника спокушається ідеєю одружитися з його донькою-інвалідом, але в цю історію вриваються інтриги в боротьбі за владу між радянськими силовиками.
Молитва про гетьмана Мазепу, 2002
У скандальному фільмі покійного Юрія Іллєнка, Богдан Ступка створив перший і поки що єдиний кінопортрет українського гетьмана Івана Мазепи.
В основі фільму ‑ конфлікт двох історичних особистостей: царя Петра I й українського гетьмана. Фільм був украй негативно сприйнятий у сусідній Росії, де був визнаний антиросійським і не був рекомендований до показу в кіно та на ТБ. На українському телебаченні його теж так жодного разу й не показали.
В основі фільму ‑ конфлікт двох історичних особистостей: царя Петра I й українського гетьмана. Фільм був украй негативно сприйнятий у сусідній Росії, де був визнаний антиросійським і не був рекомендований до показу в кіно та на ТБ. На українському телебаченні його теж так жодного разу й не показали.
Схід-захід, 1999
Того ж 1999 року вийшов ще один дуже помітний фільм із Богданом Ступкою - картина "Схід-Захід" французького режисера Режиса Варньє, оскарівського лауреата за фільм "Індокитай" (1993). На "Оскар" за кращий іноземний фільм був номінований і цей фільм Варньє.
Картина розповідає про трагічну долю емігранта Олексія Головіна, який повернувся до СРСР після Другої світової війни на хвилі патріотизму, що захопив тоді на якийсь час російську еміграцію в Європі.
Богдан Ступка грає у фільмі "Схід-Захід" полковника Бойка.
Картина розповідає про трагічну долю емігранта Олексія Головіна, який повернувся до СРСР після Другої світової війни на хвилі патріотизму, що захопив тоді на якийсь час російську еміграцію в Європі.
Богдан Ступка грає у фільмі "Схід-Захід" полковника Бойка.
Вогнем і мечем, 1999
Наступного великого успіху в кіно Ступці довелося чекати майже 30 років. У перерві між кіношедеврами він встиг знятися в десятках фільмів, але він зарахував би їх до "посередніх". Водночас Богдан Ступка став живим класиком українського театру.
Масштабна картина польського режисера Єжи Гофмана "Вогнем і мечем" стала першою стрічкою, де Ступка грає козацького гетьмана. У цьому фільмі він зіграв Богдана Хмельницького.
Масштабна картина польського режисера Єжи Гофмана "Вогнем і мечем" стала першою стрічкою, де Ступка грає козацького гетьмана. У цьому фільмі він зіграв Богдана Хмельницького.
Білий птах із чорною ознакою, 1970
Ступка почав кар'єру в кіно 29-річним. Можна сказати, що на роль Ореста Дзвонаря він потрапив із примхи долі: на неї претендував ще один великий український актор Іван Миколайчук, але його не затвердили. Партійні чиновники не захотіли, щоб прославленний Миколайчук грав бійця УПА.
Фільм "Білий птах із чорною ознакою" одержав Золоту медаль на Московському міжнародному кінофестивалі й став одним із найбільших кінохітів року в СРСР.
Фільм складається з двох новел. На сцені театру повісився актор. Справжня смерть прийшла в світ умовності, і вже неможливо припустити, куди заведе низка подій .... Старіючий ловелас (Богдан Ступка) не може змиритися з самотністю. У нього є все, крім того, в чому він відчайдушно потребує - жінки його життя. Він готовий шукати її до знемоги. До смерті. Єдина жінка поряд з ним - його дочка (Наталія Бузько), якій доводитися терпіти всі витрати такого положення. Не витримуючи напруги, вона приводить в будинок свою подругу, простодушну робітницю трамвайного депо (Рената Литвинова). Двері за ними закривається, і єдиний ключ, який дозволить їм вирватися - це акт любові - або смерті. Але чи може померти справжня любов?
Дві найвпливовіші сім'ї степового народу Калмикії готуються до весілля своїх дітей. Глави сімейств, як нареченого, так і нареченої, завзяті кіномани, що змагаються між собою колекцією кращих кіно-творів світу. Тому, в якості особливого подарунка, батько нареченого вирішує показати на весіллі фільм самого знаменитого режисера світу. Мало того - саме новий його фільм. Привезений з Москви професор-кінознавець повідомляє, що самий відомий режисер - це Квентін Тарантіно, який саме в цей час, закінчує зйомки свого нового фільму. Для покупки цього фільму в Америку направляються посли від глави сімейства нареченого з мішком діамантів. Однак, вже на місці, вони з'ясовують, що фільм їм ніхто продавати не збирається. Повертатися назад без фільму не представляється послам можливим, оскільки суворі закони кочового народу не припускають негативних відповідей. Що б зберегти собі життя, наймаються кращих фахівці в області викрадення нових кінофільмів. Але й кращі фахівці нічого не можуть зробити. Дві спроби викрасти новий фільм Тарантіно закінчуються повним провалом. Мало того злочинний світ Москви і Голлівуду так само втручаються в плани кочівників. Правда, особливих проблем із злочинним світом у кочівників не виникає, оскільки жителі степів просто не розуміють злочинної інтриги і методом відкритих дій вирішують всі питання. Але фільму у них як і раніше немає. Виручає їх випадкове знайомство в барі з самим Квентіном Тарантіно, якому вони розповідають про своїх нехитрих наміри. Відомого режисера дуже смішать пригоди кочовиків, і він просто віддає копію свого фільму для одного показу на весіллі. Однак, це зовсім не кінець історії - диск з фільмом викрадає голлівудська банда, що складається з афроамериканців, на чолі з Чорним Зізу. Після нетривалих переговорів з некультурним і безвідповідальним гангстером, отці степових сімейств висилають в Голлівуд додатковий загін для вирішення цієї негаразди. У перебігу двох днів рівень злочинності в Голлівуді досягає нуля. Сам Квентін Тарантіно бере живу участь в цьому процесі і, навіть, примудряється нарядити безстрашних воїнів степів у фірмові маєчки та кепочки з логотипом власній студії. Все закінчується гарантовано добре. Головний герой фільму - Максим Богуш, добивається вирішення своїх проблем: він привозить касету з фільмом і самого Татрантіно, встигнувши зробити все це до дня весілля, отримавши за це неабияку винагороду, і закохується в сестру нареченого-кочівника, на якій вирішує одружитися
1913 рік. 'Святитель Миколай', найкомфортабельніший і багатий річковий пароплав того часу, слід по Волзі з Царицина в Нижній Новгород на святкування трьохсотріччя Дому Романових. Багаті купці від неробства і неробства програють в карти, не підозрюючи, що на пароплаві діє кілька шахрайських 'угруповань', що намагаються обіграти в покер одного з найбагатших купців Росії Фрола Сатановського. Приманкою служить дорогоцінне намисто, подароване самим царем співачці Волошиній, яка виступає в корабельному казино. А за всієї чесної компанії стежить знаменитий сищик Мишко ..
Полковники у відставці - колишній керівник КДБ Андрій Андрійович і колишній керівник міліції Олег Борисович не вміють вести розмірене життя. Дізнавшись, що в місті сталося жорстоке вбивство відомого бізнесмена, вони вирішують згадати молодість і знайти вбивцю. Маніпулюючи подіями, Андрій Андрійович та Олег Борисович зіштовхують злочинні групи один з одним ...
Чарівна Мірандоліна, будучи господинею затишного готелю, безнадійно мріє про незаперечному кавалера. Незабаром починається романтичний переполох - у двір її 'трактиру' на сталевому скакуні вихором вривається кавалер Андрій Олексійович. Щоб завоювати норовистого Кавалера, шинкарка згадує всі свої прийоми спокушання ...
Григорій Смирнов - начальник відділу кредитування в великому банку. Природно, у процвітаючого чоловіка все в порядку і за межами офісу - є затишна квартира, престижне авто і красуня-дружина. Враховуючи своє міцне положення в суспільстві, Григорій навіть думки не припускає про те, що кохана може йому змінити. Тому, повертаючись із відрядження раніше наміченого терміну, він і припустити не може, що вдома його може чекати неприємний сюрприз ... Заставши у дружини коханця, він приходить в сказ, не хоче чути ніяких виправдань і вимагає розлучення. Але неприємності в родині стають лише 'репетицією' справжніх проблем, цього разу на роботі. Григорія викликає до себе керуючий банком і вимагає терміново, в що залишилися до Нового року два дні, розібратися з боржниками по великих кредитах.
Марія Невзорова, одна з самих процвітаючих і впливових людей Росії, раптом виявилася практично беззахисною. Їй не в силах допомогти ні друзі, ні колеги, ні навіть спецслужби. Анонімний замовник доручив популярному телеведучому підготувати серію скандальних репортажів про те, яким чином Марії, простій дівчині з сибірського містечка, вдалося зробити неймовірну кар'єру в столиці. При цьому кожен новий репортаж буде відвертіше попереднього + Схоже, що невідомий задався метою 'знищити' Невзорова. Але хто ж він? Конкурент, заздрісник, ворог? Їй треба терміново розгадати таємницю приватного замовлення, інакше в будь-який момент за чиєюсь невидимою вказівкою сенсаційні передачі з'являться в ефірі одного з центральних телеканалів. І тоді вся країна дізнається те, про що Марії так хочеться забути. Забути назавжди.
За мотивами однієї з найвідоміших повістей Миколи Гоголя «Тарас Бульба». Події «Запорізької січі» посилають до важкого періоду в історії козацтва, коли запорожці піднялися на боротьбу з Річчю Посполитою. У самому центрі політичних інтриг опинилася сім'я поважаного козака Тараса Бульби, що переживає глибоку особисту драму. Його син Андрій полюбив польську аристократку і хоче бігти з Січі. Роздирається відчуттям і боргом Тарас оголошує синові останню батьківську волю ...
Хоча до дня Перемоги 1945 року залишаються лічені дні, ніхто про це ще не підозрює і люди продовжують жити в напрузі, всі так само із завмиранням серця слухають голос Левітана і оплакують тих, на кого все ще приходять похоронки. У селі Мар'їно все теж йде своєю чергою і якби не поява Катерини, юної, амбітної комуністки ...
У психотерапевта Ганни Сергіївни Бочкарьової є все, що прийнято вважати показниками успіху і заможності в житті. Вона читає курс лекцій в інституті, її статті друкуються в поважних наукових виданнях, у неї власна практика та будинок в ідеальному порядку. Але одного разу система, в яку перетворила своє життя героїня, руйнується через однієї єдиної зустрічі. У благодійному притулку, де Ганна працює, з'являється новий пацієнт - дивний Старий, якому залишилося жити кілька місяців, і він змушує Анну по-новому поглянути на багато що - на події минулого, на цінність людських почуттів, на каяття і на сенс нашого буття ...
середа, 28 листопада 2012 р.
2010-2012 роки
2010 Іванов Лебедєв
2011 Вогні кнайпи (Огни притона) прокурор Заславський Росія
2011 Платон Ангел Платон Ангел Україна II Трускавецький міжнародний кінофестиваль телевізійних фільмів "Корона Карпат". м.Трускавець (Україна). Перша премія за кращу чоловічу роль
2011 Будинок (Дом) Григорій Іванович Шаманов Росія
2011 Гра (Игра) Росія 8 серій, у виробництві
2011 Одного разу в Ростові (Однажды в Ростове) Полєтаєв Росія 24 серії, у виробництві
2011 Сестри Корольови (Сестры Королёвы) батько сестер Росія 12 серій, у виробництві
2012 Безодня (Бездна, Варламов) Леонід Маркович Корольов Росія 16 серій, у виробництві
2009-2010 роки
2009 Тарас Бульба Тарас Бульба Росія, Україна * премія «Золотий Орел» за найкращу чоловічу роль
2009 Інсайт старий Білорусь
2009 Куплю друга Кім Україна
2009 Відторгнення (Отторжение, Под зеленым небом) Іван Павлович Україна
2010 Шантрапа (Chantrapas) Борис Фірсов Франція, Грузія
2010 Вчора закінчилася війна (Вчера закончилась война) Федір Михайлович Конюхов
2009 Інсайт старий Білорусь
2009 Куплю друга Кім Україна
2009 Відторгнення (Отторжение, Под зеленым небом) Іван Павлович Україна
2010 Шантрапа (Chantrapas) Борис Фірсов Франція, Грузія
2010 Вчора закінчилася війна (Вчера закончилась война) Федір Михайлович Конюхов
2008 рік
2008 Сафо професор Володимир Орлов Україна, Росія
2008 Серце на долоні / пол. Serce na dłoni Костянтин Польща, Україна * найкраща чоловіча роль на III-му Римському кінофестивалі
2008 Олександр. Невська битва князь Ярослав Росія
2008 Сила притяжіння (Сила притяжения, Противоположности притягиваются) Семен Сорока Україна 60 серій
2008 Стріляй негайно (Стреляй немедленно) директор банку Україна, Росія
2008 Серце на долоні / пол. Serce na dłoni Костянтин Польща, Україна * найкраща чоловіча роль на III-му Римському кінофестивалі
2008 Олександр. Невська битва князь Ярослав Росія
2008 Сила притяжіння (Сила притяжения, Противоположности притягиваются) Семен Сорока Україна 60 серій
2008 Стріляй негайно (Стреляй немедленно) директор банку Україна, Росія
2007 рік
2007 18—14 директор Ліцею Малиновський Росія
2007 Одна любов душі моєї Григорій Сковорода Росія 10 серій
2007 Весілля. Справа. Смерть (Свадьба. Дело. Смерть, Полонез Кречинського) Варравін Росія 24 серії, не був закінчений
2007 Старигани-полковники (ТБ) Україна
2007 Троє і Сніжинка (трое и Снежинка) Макар Андрійович, батько Ендрю Росія
2007 Приватне замовлення (Частный заказ) Степан Єфимович Татарський Росія 8 серій
2007 Юнкера полковник Шульгович Росія 12 серій
2007 Одна любов душі моєї Григорій Сковорода Росія 10 серій
2007 Весілля. Справа. Смерть (Свадьба. Дело. Смерть, Полонез Кречинського) Варравін Росія 24 серії, не був закінчений
2007 Старигани-полковники (ТБ) Україна
2007 Троє і Сніжинка (трое и Снежинка) Макар Андрійович, батько Ендрю Росія
2007 Приватне замовлення (Частный заказ) Степан Єфимович Татарський Росія 8 серій
2007 Юнкера полковник Шульгович Росія 12 серій
2006 рік
2006 Два в одному батько Маші Україна, Росія
2006 Заєць над безоднею (Заяц над бездной) Брежнєв Росія
2006 Мости серцеві письменник Україна
2006 Сонька Золота Ручка Ліба Соломоніак, батько Соньки Росія 12 серій
2006 Дивне Різдво (ТБ) доктор Павленко Україна
2006 Три напівграції (Три полуграции) Вадим Сергійович, дід Ромки Росія 4 серії
2006 Заєць над безоднею (Заяц над бездной) Брежнєв Росія
2006 Мости серцеві письменник Україна
2006 Сонька Золота Ручка Ліба Соломоніак, батько Соньки Росія 12 серій
2006 Дивне Різдво (ТБ) доктор Павленко Україна
2006 Три напівграції (Три полуграции) Вадим Сергійович, дід Ромки Росія 4 серії
2001-2005 роки
2001 Молитва за гетьмана Мазепу гетьман Іван Мазепа Україна
2001 Саломея поміщик Желинський Росія 10 серій
2002 Таємниця Чингісхана Чингісхан Україна
2003 Завтра буде завтра Валентин Петрович Панченко Україна, Росія 14 серій
2003 Коли сонце було богом (Stara baśń. Kiedy słońce było bogiem) князь Попел Польща
2004 Водій для Віри (Водитель для Веры) генерал Сєров Росія * премія «Золотий Орел» за найкращу чоловічу роль другого плану, премія «Ніка» за найкращу чоловічу роль
2004 Свої (Свои) Іван Блінов Росія * номінація на премію Європейський кіноприз як найкращий актор
* приз «Срібний Георгій» за найкращу чоловічу роль на Московському міжнародному кінофестивалі
2005 Взяти Тарантіну професор Фелікс Добржанський, «Фелліні» Росія 8 серій
2005 Вбивча сила-6 (Убойная сила-6, ТБ) Войцеховський Росія
2001 Саломея поміщик Желинський Росія 10 серій
2002 Таємниця Чингісхана Чингісхан Україна
2003 Завтра буде завтра Валентин Петрович Панченко Україна, Росія 14 серій
2003 Коли сонце було богом (Stara baśń. Kiedy słońce było bogiem) князь Попел Польща
2004 Водій для Віри (Водитель для Веры) генерал Сєров Росія * премія «Золотий Орел» за найкращу чоловічу роль другого плану, премія «Ніка» за найкращу чоловічу роль
2004 Свої (Свои) Іван Блінов Росія * номінація на премію Європейський кіноприз як найкращий актор
* приз «Срібний Георгій» за найкращу чоловічу роль на Московському міжнародному кінофестивалі
2005 Взяти Тарантіну професор Фелікс Добржанський, «Фелліні» Росія 8 серій
2005 Вбивча сила-6 (Убойная сила-6, ТБ) Войцеховський Росія
1995-2000 роки
Геллі і Нок Україна
1995 Самотній гравець (Одинокий игрок) Павло Кіндратович Росія
1996 Judenkreis, або Вічне колесо Ліберзон Україна
1996 Кайдашева сім'я старий Кайдаш Україна
1999 Вогнем і мечем гетьман Богдан Хмельницький Польща
1999 Схід — Захід (Est — Ouest) полковник Бойко Франція, Росія, Україна, Іспанія, Болгарія
1999 Китайський сервіз (Китайский сервиз) Лапсин Росія
2000 Чорна рада гетьман Іван Брюховецький
1995 Самотній гравець (Одинокий игрок) Павло Кіндратович Росія
1996 Judenkreis, або Вічне колесо Ліберзон Україна
1996 Кайдашева сім'я старий Кайдаш Україна
1999 Вогнем і мечем гетьман Богдан Хмельницький Польща
1999 Схід — Захід (Est — Ouest) полковник Бойко Франція, Росія, Україна, Іспанія, Болгарія
1999 Китайський сервіз (Китайский сервиз) Лапсин Росія
2000 Чорна рада гетьман Іван Брюховецький
1993 рік
Дорога до раю (Дорога в рай, The Road to Paradise). Лернер
Єлисейські поля, татусик
Пастка (ТБ). Валеріан Стальський
Сірі вовки (Серые волки). Володимир Єфимович Семичастний
Очікуючи вантаж на рейді Фучжоу біля пагоди, багатий залицяльник
Трагедія століття (Трагедия века). Старцев
1992 рік
Чотири листи фанери, полковник
Господи, прости нас грішних! Цибукін
Для домашнього огнища, Гірш
Тарас Шевченко. Заповіт
1991 рік
Із житія Остапа Вишні, Остап Вишня
Гріх, Сталинський
Кремлівські таємниці 16 сторіччя (Кремлевские тайны 16 века), Борис Годунов
1986-1990 роки
Вечорниці, писар Фінтик
Дім батька твого,маляр
Щасливий, хто кохав
До розслідування приступити. Фільм 1-й. Версія, слідчий Олександр Іванович Стасенко
До розслідування приступити. Фільм 2-й. Наклеп
Золоте весілля
Данило — князь галицький, Судич
Генеральна репетиція, Василь Опанасович Гоголь
Камінна душа, Марусяк
1981-1985 роки
Мужність (ТБ), роль Гранатов
Червоні дзвони (Красные колокола), Керенський
Відкриття
Таємниці святого Юра, Олекс
Вир, Йоська Вихор
Володчине життя, Баскетис
Все починається з любові, Антонюк
Украдене щастя, Михайло Задорожний
Діти сонця (Дети солнца), Борис Миколайович Чепурний
Женихи
Дорівнює чотирьом Франціям, Шахматов
Метушня, Акіла
1976-1980 роки
Солдати волі (Солдаты свободы), роль
Право на любов
Забудьте слово "смерть"
І прийде день (И придет день)
Скляне щастя
Дударики
Інакше не можна (Иначе нельзя)
Від Бугу до Вісли
Двобій (ТБ)
1971 рік
Фільм - Друге дихання, роль Ігоря
Камінний господар, роль дон Жуана
Осяяння, роль Юрій Морозенко
Висловлювання відомого актора Богдана Ступки
- Я впевнений: щоб людині дурниці в голову не лізли, його завжди треба завантажувати роботою так, щоб він мертвим додому приходив.
- Роби справу чесно, з душею – і твоє до тебе прийде. Це не означає, що завтра з’являться золоті гори. Треба бути терплячим, але істину золотих слів для нинішнього покоління закривають золоті гори.
- Ви думаєте, грати – це радість? Це мука.
- Театр зображує, так сказати, життя. Але там не по-справжньому вмирають, гинуть і так далі. Там грають в це все. Грають в життя. Театр – продовження життя. Ти підносишся трохи над реальністю, але це та ж реальність, тільки в художній формі. Театр – не втеча з життя, просто людина знайшла іншу її форму. Все пов’язано, воно ж не буває окремо: життя – це життя, театр – це театр.
- Я не люблю війну, тому що з дитинства боюся стрільби. Мені було всього три роки, але я добре її пам’ятаю. Пам’ятаю, як німці давали дітям шоколад. Як попереджали: зараз тут почнеться битва, йдіть з будинків. І тепер все життя мене переслідує страх. Цей страх іноді змушував мене битися, йти проти великих людей. Може бути, саме через нього я і пішов у кіно. Адже в кіно ти легко можеш сховатися – це не ти, це завжди хтось інший.
- Нехай кажуть, що хочуть, а я живу, як живу і завжди хочу спати.
- Я міг стати хіміком, звіздарем. Була у мене така сторінка в біографії: я працював у Львівському університеті лаборантом-обчислювачем по змінним зіркам, і один старий професор говорив мені: я з тебе, Богданчик, зроблю астронома. Не вийшло.
- Я людина без слабостей. Курити кинув, поїсти ніколи особливо не любив, п’ю помірно. Одним словом, сала не люблю, горілку не вживаю. Нудно навіть.
- Раніше я був у жінок не особливо популярний. А зараз на старості років раптом почав подобатися – і молодим, і середнім, і бабусям. Сьогодні в Києві рано вранці йду по театру, а назустріч мені йде наша працівниця і каже: «Ой, яке ж диво, що перший чоловік, якого я сьогодні зустріла, – це ви». А я чого? Я далі пішов.
- Сам я нічого не ставлю, не хочу поповнювати когорту бездарних режисерів.
- Ну, а заробляти гроші потрібно? У мене сім’я велика, нас вісім чоловік. І я як мисливець, здобувач повинен бути в роботі. Крім того, завжди сподіваєшся, що зможеш щось зробити, витягнути слабкий сценарій. Але не все від тебе залежить. Намагаєшся-стараєшся, а виходить не так, як задумував.
- Втомився, звичайно, мотатися по аеропортам, вокзалам, поїздам, літакам. Вік серйозний підступає, тиск підскакує, все-таки не хлопчик, мені вже 68 років.
- У нас дуже важко бути міністром. Тому що заведено у нас так: якщо ти артист – ти хороший, а якщо став міністром – ти вже поганий. Причому відразу, на наступний день.
- Головне, синку, дотягнути до 70-ти, а потім живи, скільки хочеш.
- Нас всіх навчили бути з подвійним дном. Пам’ятаєте фразу «Ми говоримо «партія» – маємо на увазі «Ленін», ми говоримо «Ленін» – маємо на увазі «партія» ? І так все життя – одне говоримо, інше на увазі.
Робота над проектом продовжується
Ми згадуємо що потрібно робити проект... Ми уже забулись про усе: про блоги, про сайт, про публікацію заключну... І як завжди в останній день ми усе будемо робити...
понеділок, 5 листопада 2012 р.
Ролі у кіно
За всю кар'єру актор виконав понад 100 ролей у кіно.
Працював із кінорежисерами Отаром Іоселіані, Кшиштофом Зануссі, Єжи Гофманом, Режисом Варньє, Юрієм Іллєнком, Кірою Муратовою, Сергієм Бондарчуком, Володимиром Бортком, Павлом Чухраєм, Дмитром Месхієвим.
Дебют у кіно — у фільмі Юрія Іллєнка «Білий птах з чорною ознакою» (1971), роль Ореста Дзвонаря. На цю роль претендував Іван Миколайчук, але позаяк це була роль бійця УПА (тобто негативна за радянських часів), то влада не хотіла, аби її грав Миколайчук. Затвердили Ступку, за яким після театральної ролі Річарда III закріпився негативний імідж. Але його трактування образу виявилося дуже вдалим, і ця роль досі одна з найкращих у списку актора.
У переліку ролей Б.Ступки — багато історичних постатей: гетьмани Іван Брюховецький («Чорна рада»), Іван Мазепа («Молитва за гетьмана Мазепу»), Богдан Хмельницький («Вогнем і мечем»), а також Чингісхан («Таємниця Чингісхана»), Олександр Керенський («Червоні дзвони»), Борис Годунов («Кремлівські таємниці»), Остап Вишня («Із житія Остапа Вишні»).
2006 — на екрани вийшла стрічка Тиграна Кеосаяна «Заєць над безоднею» (Росія), де Ступка зіграв генсека Бежнєва (натяк на Брежнєва).
Знявся у російському комедійному детективі Романа Качанова «Взяти Тарантіну» (тут його партнеркою по фільму була Людмила Гурченко).
2007 — виконав головну роль у неоднозначно сприйнятому фільмі Володимира Бортка «Тарас Бульба» (Росія; прем'єра — 2009).
Працював із кінорежисерами Отаром Іоселіані, Кшиштофом Зануссі, Єжи Гофманом, Режисом Варньє, Юрієм Іллєнком, Кірою Муратовою, Сергієм Бондарчуком, Володимиром Бортком, Павлом Чухраєм, Дмитром Месхієвим.
Дебют у кіно — у фільмі Юрія Іллєнка «Білий птах з чорною ознакою» (1971), роль Ореста Дзвонаря. На цю роль претендував Іван Миколайчук, але позаяк це була роль бійця УПА (тобто негативна за радянських часів), то влада не хотіла, аби її грав Миколайчук. Затвердили Ступку, за яким після театральної ролі Річарда III закріпився негативний імідж. Але його трактування образу виявилося дуже вдалим, і ця роль досі одна з найкращих у списку актора.
У переліку ролей Б.Ступки — багато історичних постатей: гетьмани Іван Брюховецький («Чорна рада»), Іван Мазепа («Молитва за гетьмана Мазепу»), Богдан Хмельницький («Вогнем і мечем»), а також Чингісхан («Таємниця Чингісхана»), Олександр Керенський («Червоні дзвони»), Борис Годунов («Кремлівські таємниці»), Остап Вишня («Із житія Остапа Вишні»).
2006 — на екрани вийшла стрічка Тиграна Кеосаяна «Заєць над безоднею» (Росія), де Ступка зіграв генсека Бежнєва (натяк на Брежнєва).
Знявся у російському комедійному детективі Романа Качанова «Взяти Тарантіну» (тут його партнеркою по фільму була Людмила Гурченко).
2007 — виконав головну роль у неоднозначно сприйнятому фільмі Володимира Бортка «Тарас Бульба» (Росія; прем'єра — 2009).
Освіта і кар'єра
Богдан Ступка хотів вступити на хімічний факультет Львівського університету[2], але іспити склав невдало. По тому влаштувався в обсерваторію, працював певний час у Баку, вступив на заочне відділення філологічного факультету Львівського університету.
1961 року він закінчив акторську студію при Львівському академічному драмтеатрі ім. М.Заньковецької і до 1978 року працював у цьому театрі. Його творчим наставником був Сергій Данченко, який 1978 року очолив Київський академічний драмтеатр ім. І.Франка. Того ж року на запрошення свого наставника, Б. Ступка перейшов до цього театру
1984 року він закінчив заочне відділення театрознавчого факультету Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого.
Протягом 1999–2001 років був міністром культури і мистецтв України.
2001 року після смерті Сергія Данченка Богдан Ступка очолив Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка. Його син, Остап, грав провідні ролі в театрі під керівництвом батька.
1961 року він закінчив акторську студію при Львівському академічному драмтеатрі ім. М.Заньковецької і до 1978 року працював у цьому театрі. Його творчим наставником був Сергій Данченко, який 1978 року очолив Київський академічний драмтеатр ім. І.Франка. Того ж року на запрошення свого наставника, Б. Ступка перейшов до цього театру
1984 року він закінчив заочне відділення театрознавчого факультету Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого.
Протягом 1999–2001 років був міністром культури і мистецтв України.
2001 року після смерті Сергія Данченка Богдан Ступка очолив Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка. Його син, Остап, грав провідні ролі в театрі під керівництвом батька.
Біографія
Народився актор 27 серпня 1941 року в смт. Куликів на Львівщині, яке на той час перебувало під німецькою окупацією і знаходилось у дистрикті Галичина в складі Генерал-губернаторства.
До сцени його привчили родичі: батько співав у хорі Львівського оперного театру, мамин старший брат був там же солістом, а тітка — головним концертмейстером.
За кулісами театру Богдан Ступка побачив і почув багатьох видатних співаків повоєнного часу, зокрема Івана Козловського і Сергія Лемешева.
Богдан Сильвестрович Ступка
Богда́н Сильве́стрович Сту́пка (27 серпня 1941, смт Куликів, сучасний Жовківський район, Львівська область — † 22 липня 2012, Київ) — український актор театру і кіно, лауреат Шевченківської премії (1993, за головну роль у виставі «Тев'є-Тевель» за Шолом-Алейхемом), Народний артист УРСР (1980), Народний артист СРСР (1991), Герой України (2011).
пʼятниця, 2 листопада 2012 р.
Велика втрата
Смерть Богдана Ступки сколихнула всю Україну. Мало хто залишився байдужим до цієї великої для нас втрати. Розмови про це линуть із кожного телеекрана, газети, радіоприймача, стрічки онлайн новин. Проте, далеко не кожен із нас достатньо багато знає про цього видатного діяча.
Факти, які не відомі про Богдана Ступку
- Богдан Ступка народився в той самий день та місяць, що і його мати – 27 серпня. Він мріяв і померти в той же день що і вона – 23 липня, проте не дожив всього лиш добу.
- Акторської майстерності Ступка навчався у Бориса Тягна, а той, у свою чергу, – в геніального українського драматурга Леся Курбаса.
- Богдан міг стати лікарем. Проте втратив таке бажання, коли побачив травмованого двоюрідного брата, у якого була закривавлена вся спина. Він навіть поступав на хімічний факультет у Львівську Політехніку, проте не склав іспитів.
- На початку свого шлюбу Ступка подавав заяву на розлучення, проте в останній момент відмовився. Відтак, прожив з дружиною аж 45 років.
- Під час виконання ролі Майстра в спектаклях «Майстер і Маргарита» з актором завжди траплялись містичні речі – то прожектор впаде, то ліжко зламається. Через ці випадки, а також через застереження матері Ступка пізніше відмовився грати цього персонажа.
- Улюблений фільм Ступки – «Room at the top». Він не втомлювався передивлятись його десятки разів.
- Актор знявся рівно у ста фільмах.
- Дебютну роль вояка УПА Ореста Дзвонаря у фільмі «Білий птах з чорною ознакою» замість Ступки мав виконати Іван Миколайчук. Проте радянська влада цього не дозволила, оскільки солдат УПА вважався негативним персонажем, а Миколайчук більшовикам був потрібен з хорошою репутацією.
- Остання роль Богдана Ступки – роль у російському серіалі «Бездна», який на момент цієї публікації ще не дознятий.
- Свою технологію роботи над роллю Ступка тримав у секреті. Казав, що публіка дізнається це після його смерті, адже він «усе записав».
Повернення
Закінчились осінні канікули і ми повернулись до школи, згадали що таке домашня робота та уроки. Перше про що ми згадали це слайди по інформатиці на тему: "Світ у якому ми живем". Майже усі цю роботу виконали, але не так добре як хотілося тому Сергій Володимирович дав завдання ще раз...
вівторок, 30 жовтня 2012 р.
"Зірка на ім’я Бодя "
Назва документального фільму про великого артиста – "Зірка на ім’я Бодя" - не викличе жодного питання у тих, хто входив до його найближчого оточення. Для родини - дружини, дітей, онуків, а також друзів і колег по кіно й театру він був Бодею. Повне ім'я й нескінченний список регалій близькі люди залишали за дужками особистих і дружніх відносин з великим актором.
Це фільм про людину. У ньому ми покажемо, яким Ступка був насправді. Яким його знають друзі та близькі, - говорить один із творців документального фільму, шеф-редактор Євгеній Беланюк. - Без пафосу, без нагород, офіціозу, штампів. Цей фільм – добрий, іронічний, позитивний. Таким, власне, і був Богдан Сильвестрович.
Після осінніх канікул...
Ось і закінчуються наші осінні канікули! Нам їх буде не вистачати. Ми згадуємо про домашні завдання, які потрібно зробити (ну звісно згадуємо в останній день). Обов'язково, пригадуємо про проект з інформатики і продовжуємо над ним роботу...
четвер, 25 жовтня 2012 р.
Роздуми
На сцені в театрі кожна мить неповторна. І ту ж саму роль вже не зіграєш, як учора. Оце і є закон змінності акторського творення. Ні, не відступити від загального плану вистави, але в деякі моменти мати право імпровізації, доповнювати персонажа власним способом мислення і своїм характером. Саме це підтримували мої учителі-режисери, вихідці зі школи Курбаса - Борис Тягно та Доміан Козачковський, а пізніше і Сергій Данченко, Володимир Опанасенко, Володимир Оглоблін. З їхньої мудрості й діянь ми, актори, приходили до розуміння, що мистецтво - форма, а зміст цієї форми - в тобі, що в один потік двічі не увійдеш.
Найвидатніші висловлювання артиста
- У кожного сущого на землі індивіда свої таланти, свої людські якості, свої гріхи.
- Якщо театр - це рух до героя від вистави до вистави, то кіно - вихоплений і закарбований спалах-мить
- Я - актор. І щасливий цим.
- Якщо дотримуватись "вічних" постулатів Станіславського, можна було б збожеволіти або легко шаблонізуватись.
- Якщо театр - це рух до героя від вистави до вистави, то кіно - вихоплений і закарбований спалах-мить.
- Ось як можна вмістити людське життя в три рядки. Кожен із них окремо - нічого, а разом - усе. Лишається тільки позаздрити поетам і поезії, коли їхнє слово справжнє.
- Часто говорю чужими словами, очі мої зі сцени чи з екрану випромінюють світло чужої любові, метають блискавиці зненависті, в'януть від байдужості...
- У мене тисячі життів від першого до останнього "ку-ку".
- Що ж, я учень світу і життя - навіть сьогодні, коли давно вже перейшов свій полудень, продовжую вчитись. В один потік двічі не ввійти.
Осінні канікули
Під час осінніх канікул нам потрібно не забувати про проект з інформатики. Потрібно обов'язково заповняти блог новими повідомленнями найменше - це 2 повідомлення на тиждень, але хто має бажання зробить більше!
Ступка Богдан Сильвестрович – народний артист України (1980), народний артист СРСР (1991), лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (1993), лауреат Державної премії СРСР (1980), лауреат Міжнародної премії імені К.С. Станіславського (Росія, 1996), лауреат Премії незалежних критиків “Кришталева Турандот” (Москва, 2001), Академік-засновник Академії мистецтв України (з 1996), Академік кінематографічних мистецтв “Ніка” (2005 р.), академік Європейської кіноакадемії (2005 р.)
пʼятниця, 19 жовтня 2012 р.
Робота над буклетом
Нещодавно ми здали буклет, який ми зробили швидко, але переробляли три рази... На щастя, здали все вдало... Ура!!!
Робота над публікацією
Всі разом зібралися працювати над публікацією, ми сварилися, ми "билися", але все зробили і принесли здавати...в надії про відмінну оцінку))
четвер, 18 жовтня 2012 р.
Створення блогу
Ми згадуємо, що потрібно створювати блог. Над блогом ми працюємо старанно, намагаємось створювати нові замітки...
Робота над завданням 1
Над проектом ми працювали довго тому, що ми святкували день учителя та готувались до нього. Сергій Володимирович нас трішки почекав із проектами завдяки дню учителя.
Завдання 1
Перше завдання в нас складалось із публікації, буклет, плану роботи і титульної сторінки.
Підписатися на:
Дописи (Atom)