На сцені в театрі кожна мить неповторна. І ту ж саму роль вже не зіграєш, як учора. Оце і є закон змінності акторського творення. Ні, не відступити від загального плану вистави, але в деякі моменти мати право імпровізації, доповнювати персонажа власним способом мислення і своїм характером. Саме це підтримували мої учителі-режисери, вихідці зі школи Курбаса - Борис Тягно та Доміан Козачковський, а пізніше і Сергій Данченко, Володимир Опанасенко, Володимир Оглоблін. З їхньої мудрості й діянь ми, актори, приходили до розуміння, що мистецтво - форма, а зміст цієї форми - в тобі, що в один потік двічі не увійдеш.
четвер, 25 жовтня 2012 р.
Роздуми
На сцені в театрі кожна мить неповторна. І ту ж саму роль вже не зіграєш, як учора. Оце і є закон змінності акторського творення. Ні, не відступити від загального плану вистави, але в деякі моменти мати право імпровізації, доповнювати персонажа власним способом мислення і своїм характером. Саме це підтримували мої учителі-режисери, вихідці зі школи Курбаса - Борис Тягно та Доміан Козачковський, а пізніше і Сергій Данченко, Володимир Опанасенко, Володимир Оглоблін. З їхньої мудрості й діянь ми, актори, приходили до розуміння, що мистецтво - форма, а зміст цієї форми - в тобі, що в один потік двічі не увійдеш.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар