середа, 28 листопада 2012 р.

2010-2012 роки

2010 Іванов Лебедєв
2011 Вогні кнайпи (Огни притона) прокурор Заславський Росія
2011 Платон Ангел Платон Ангел Україна II Трускавецький міжнародний кінофестиваль телевізійних фільмів "Корона Карпат". м.Трускавець (Україна). Перша премія за кращу чоловічу роль
2011 Будинок (Дом) Григорій Іванович Шаманов Росія
2011 Гра (Игра) Росія 8 серій, у виробництві
2011 Одного разу в Ростові (Однажды в Ростове) Полєтаєв Росія 24 серії, у виробництві
2011 Сестри Корольови (Сестры Королёвы) батько сестер Росія 12 серій, у виробництві
2012 Безодня (Бездна, Варламов) Леонід Маркович Корольов Росія 16 серій, у виробництві

2009-2010 роки

2009 Тарас Бульба Тарас Бульба Росія, Україна * премія «Золотий Орел» за найкращу чоловічу роль
2009 Інсайт старий Білорусь
2009 Куплю друга Кім Україна
2009 Відторгнення (Отторжение, Под зеленым небом) Іван Павлович Україна
2010 Шантрапа (Chantrapas) Борис Фірсов Франція, Грузія
2010 Вчора закінчилася війна (Вчера закончилась война) Федір Михайлович Конюхов

2008 рік

2008 Сафо професор Володимир Орлов Україна, Росія
2008 Серце на долоні / пол. Serce na dłoni Костянтин Польща, Україна * найкраща чоловіча роль на III-му Римському кінофестивалі
2008 Олександр. Невська битва князь Ярослав Росія
2008 Сила притяжіння (Сила притяжения, Противоположности притягиваются) Семен Сорока Україна 60 серій
2008 Стріляй негайно (Стреляй немедленно) директор банку Україна, Росія

2007 рік

2007 18—14 директор Ліцею Малиновський Росія
2007 Одна любов душі моєї Григорій Сковорода Росія 10 серій
2007 Весілля. Справа. Смерть (Свадьба. Дело. Смерть, Полонез Кречинського) Варравін Росія 24 серії, не був закінчений
2007 Старигани-полковники (ТБ) Україна
2007 Троє і Сніжинка (трое и Снежинка) Макар Андрійович, батько Ендрю Росія
2007 Приватне замовлення (Частный заказ) Степан Єфимович Татарський Росія 8 серій
2007 Юнкера полковник Шульгович Росія 12 серій

2006 рік

2006 Два в одному батько Маші Україна, Росія
2006 Заєць над безоднею (Заяц над бездной) Брежнєв Росія
2006 Мости серцеві письменник Україна
2006 Сонька Золота Ручка Ліба Соломоніак, батько Соньки Росія 12 серій
2006 Дивне Різдво (ТБ) доктор Павленко Україна
2006 Три напівграції (Три полуграции) Вадим Сергійович, дід Ромки Росія 4 серії

2001-2005 роки

2001 Молитва за гетьмана Мазепу гетьман Іван Мазепа Україна
2001 Саломея поміщик Желинський Росія 10 серій
2002 Таємниця Чингісхана Чингісхан Україна
2003 Завтра буде завтра Валентин Петрович Панченко Україна, Росія 14 серій
2003 Коли сонце було богом (Stara baśń. Kiedy słońce było bogiem) князь Попел Польща
2004 Водій для Віри (Водитель для Веры) генерал Сєров Росія * премія «Золотий Орел» за найкращу чоловічу роль другого плану, премія «Ніка» за найкращу чоловічу роль
2004 Свої (Свои) Іван Блінов Росія * номінація на премію Європейський кіноприз як найкращий актор
* приз «Срібний Георгій» за найкращу чоловічу роль на Московському міжнародному кінофестивалі
2005 Взяти Тарантіну професор Фелікс Добржанський, «Фелліні» Росія 8 серій
2005 Вбивча сила-6 (Убойная сила-6, ТБ) Войцеховський Росія

1995-2000 роки

Геллі і Нок Україна
1995 Самотній гравець (Одинокий игрок) Павло Кіндратович Росія
1996 Judenkreis, або Вічне колесо Ліберзон Україна
1996 Кайдашева сім'я старий Кайдаш Україна
1999 Вогнем і мечем гетьман Богдан Хмельницький Польща
1999 Схід — Захід (Est — Ouest) полковник Бойко Франція, Росія, Україна, Іспанія, Болгарія
1999 Китайський сервіз (Китайский сервиз) Лапсин Росія
2000 Чорна рада гетьман Іван Брюховецький

1993 рік

Дорога до раю (Дорога в рай, The Road to Paradise). Лернер
Єлисейські поля, татусик
Пастка (ТБ). Валеріан Стальський
Сірі вовки (Серые волки). Володимир Єфимович Семичастний
Очікуючи вантаж на рейді Фучжоу біля пагоди, багатий залицяльник
Трагедія століття (Трагедия века). Старцев

1992 рік

Чотири листи фанери, полковник
Господи, прости нас грішних! Цибукін
Для домашнього огнища,  Гірш
Тарас Шевченко. Заповіт

1991 рік

Із житія Остапа Вишні, Остап Вишня
Гріх, Сталинський
Кремлівські таємниці 16 сторіччя (Кремлевские тайны 16 века), Борис Годунов

1991-1995


1986-1990 роки

Вечорниці, писар Фінтик
Дім батька твого,маляр
Щасливий, хто кохав
До розслідування приступити. Фільм 1-й. Версія, слідчий Олександр Іванович Стасенко
    До розслідування приступити. Фільм 2-й. Наклеп
    Золоте весілля
Данило — князь галицький, Судич
Генеральна репетиція, Василь Опанасович Гоголь
Камінна душа, Марусяк


1981-1985 роки

Мужність (ТБ), роль Гранатов 
Червоні дзвони (Красные колокола), Керенський
Відкриття
Таємниці святого Юра, Олекс
Вир, Йоська Вихор
Володчине життя, Баскетис
Все починається з любові, Антонюк
Украдене щастя, Михайло Задорожний
    Діти сонця (Дети солнца), Борис Миколайович Чепурний
Женихи
Дорівнює чотирьом Франціям, Шахматов
Метушня, Акіла

1976-1980 роки

Солдати волі (Солдаты свободы), роль
    Право на любов
    Забудьте слово "смерть"
І прийде день (И придет день)
Скляне щастя
Дударики
    Інакше не можна (Иначе нельзя)
Від Бугу до Вісли
Двобій (ТБ)

1975 рік

Хвилі Чорного моря. Ч. 3. Катакомби (ТБ), роль Іонел Миря
    Посеред літа, роль Троян

1973 рік

Вогнище на снігу (Костер на снегу), 
Новосілля, роль Данько

1972 рік

Наперекір усьому, роль Симеона
    Найостанніший день (Самый последний день), роль Валера

1971 рік


Фільм - Друге дихання, роль Ігоря 
Камінний господар, роль дон Жуана
    Осяяння, роль Юрій Морозенко

1970 рік

Назва фільму - Білий птах з чорною ознакою. Роль -  Орест Звонар

Мир хатам, війна палацам

Висловлювання відомого актора Богдана Ступки

  • Я впевнений: щоб людині дурниці в голову не лізли, його завжди треба завантажувати роботою так, щоб він мертвим додому приходив.
  • Роби справу чесно, з душею – і твоє до тебе прийде. Це не означає, що завтра з’являться золоті гори. Треба бути терплячим, але істину золотих слів для нинішнього покоління закривають золоті гори.
  • Ви думаєте, грати – це радість? Це мука.
  • Театр зображує, так сказати, життя. Але там не по-справжньому вмирають, гинуть і так далі. Там грають в це все. Грають в життя. Театр – продовження життя. Ти підносишся трохи над реальністю, але це та ж реальність, тільки в художній формі. Театр – не втеча з життя, просто людина знайшла іншу її форму. Все пов’язано, воно ж не буває окремо: життя – це життя, театр – це театр.
  • Я не люблю війну, тому що з дитинства боюся стрільби. Мені було всього три роки, але я добре її пам’ятаю. Пам’ятаю, як німці давали дітям шоколад. Як попереджали: зараз тут почнеться битва, йдіть з будинків. І тепер все життя мене переслідує страх. Цей страх іноді змушував мене битися, йти проти великих людей. Може бути, саме через нього я і пішов у кіно. Адже в кіно ти легко можеш сховатися – це не ти, це завжди хтось інший.
  • Нехай кажуть, що хочуть, а я живу, як живу і завжди хочу спати.
  • Я міг стати хіміком, звіздарем. Була у мене така сторінка в біографії: я працював у Львівському університеті лаборантом-обчислювачем по змінним зіркам, і один старий професор говорив мені: я з тебе, Богданчик, зроблю астронома. Не вийшло.
  • Я людина без слабостей. Курити кинув, поїсти ніколи особливо не любив, п’ю помірно. Одним словом, сала не люблю, горілку не вживаю. Нудно навіть.
  • Раніше я був у жінок не особливо популярний. А зараз на старості років раптом почав подобатися – і молодим, і середнім, і бабусям. Сьогодні в Києві рано вранці йду по театру, а назустріч мені йде наша працівниця і каже: «Ой, яке ж диво, що перший чоловік, якого я сьогодні зустріла, – це ви». А я чого? Я далі пішов.
  • Сам я нічого не ставлю, не хочу поповнювати когорту бездарних режисерів.
  • Ну, а заробляти гроші потрібно? У мене сім’я велика, нас вісім чоловік. І я як мисливець, здобувач повинен бути в роботі. Крім того, завжди сподіваєшся, що зможеш щось зробити, витягнути слабкий сценарій. Але не все від тебе залежить. Намагаєшся-стараєшся, а виходить не так, як задумував.
  • Втомився, звичайно, мотатися по аеропортам, вокзалам, поїздам, літакам. Вік серйозний підступає, тиск підскакує, все-таки не хлопчик, мені вже 68 років.
  • У нас дуже важко бути міністром. Тому що заведено у нас так: якщо ти артист – ти хороший, а якщо став міністром – ти вже поганий. Причому відразу, на наступний день.
  • Головне, синку, дотягнути до 70-ти, а потім живи, скільки хочеш.
  • Нас всіх навчили бути з подвійним дном. Пам’ятаєте фразу «Ми говоримо «партія» – маємо на увазі «Ленін», ми говоримо «Ленін» – маємо на увазі «партія» ? І так все життя – одне говоримо, інше на увазі.

Робота над проектом продовжується

Ми згадуємо що потрібно робити проект... Ми уже забулись про усе: про блоги, про сайт, про публікацію заключну... І як завжди в останній день ми усе будемо робити...

понеділок, 5 листопада 2012 р.

Ролі у кіно

За всю кар'єру актор виконав понад 100 ролей у кіно.

Працював із кінорежисерами Отаром Іоселіані, Кшиштофом Зануссі, Єжи Гофманом, Режисом Варньє, Юрієм Іллєнком, Кірою Муратовою, Сергієм Бондарчуком, Володимиром Бортком, Павлом Чухраєм, Дмитром Месхієвим.

Дебют у кіно — у фільмі Юрія Іллєнка «Білий птах з чорною ознакою» (1971), роль Ореста Дзвонаря. На цю роль претендував Іван Миколайчук, але позаяк це була роль бійця УПА (тобто негативна за радянських часів), то влада не хотіла, аби її грав Миколайчук. Затвердили Ступку, за яким після театральної ролі Річарда III закріпився негативний імідж. Але його трактування образу виявилося дуже вдалим, і ця роль досі одна з найкращих у списку актора.

У переліку ролей Б.Ступки — багато історичних постатей: гетьмани Іван Брюховецький («Чорна рада»), Іван Мазепа («Молитва за гетьмана Мазепу»), Богдан Хмельницький («Вогнем і мечем»), а також Чингісхан («Таємниця Чингісхана»), Олександр Керенський («Червоні дзвони»), Борис Годунов («Кремлівські таємниці»), Остап Вишня («Із житія Остапа Вишні»).

2006 — на екрани вийшла стрічка Тиграна Кеосаяна «Заєць над безоднею» (Росія), де Ступка зіграв генсека Бежнєва (натяк на Брежнєва).

Знявся у російському комедійному детективі Романа Качанова «Взяти Тарантіну» (тут його партнеркою по фільму була Людмила Гурченко).

2007 — виконав головну роль у неоднозначно сприйнятому фільмі Володимира Бортка «Тарас Бульба» (Росія; прем'єра — 2009).

Освіта і кар'єра

Богдан Ступка хотів вступити на хімічний факультет Львівського університету[2], але іспити склав невдало. По тому влаштувався в обсерваторію, працював певний час у Баку, вступив на заочне відділення філологічного факультету Львівського університету.
1961 року він закінчив акторську студію при Львівському академічному драмтеатрі ім. М.Заньковецької і до 1978 року працював у цьому театрі. Його творчим наставником був Сергій Данченко, який 1978 року очолив Київський академічний драмтеатр ім. І.Франка. Того ж року на запрошення свого наставника, Б. Ступка перейшов до цього театру
1984 року він закінчив заочне відділення театрознавчого факультету Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого.
Протягом 1999–2001 років був міністром культури і мистецтв України.
2001 року після смерті Сергія Данченка Богдан Ступка очолив Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка. Його син, Остап, грав провідні ролі в театрі під керівництвом батька.

Біографія


Народився актор 27 серпня 1941 року в смт. Куликів на Львівщині, яке на той час перебувало під німецькою окупацією і знаходилось у дистрикті Галичина в складі Генерал-губернаторства.
До сцени його привчили родичі: батько співав у хорі Львівського оперного театру, мамин старший брат був там же солістом, а тітка — головним концертмейстером.
За кулісами театру Богдан Ступка побачив і почув багатьох видатних співаків повоєнного часу, зокрема Івана Козловського і Сергія Лемешева.

Богдан Сильвестрович Ступка

Богда́н Сильве́стрович Сту́пка (27 серпня 1941, смт Куликів, сучасний Жовківський район, Львівська область — † 22 липня 2012, Київ) — український актор театру і кіно, лауреат Шевченківської премії (1993, за головну роль у виставі «Тев'є-Тевель» за Шолом-Алейхемом), Народний артист УРСР (1980), Народний артист СРСР (1991), Герой України (2011).

пʼятниця, 2 листопада 2012 р.

Велика втрата

Смерть Богдана Ступки сколихнула всю Україну. Мало хто залишився байдужим до цієї великої для нас втрати. Розмови про це линуть із кожного телеекрана, газети, радіоприймача, стрічки онлайн новин. Проте, далеко не кожен із нас достатньо багато знає про цього видатного діяча.
Смерть Богдана Ступки сколихнула всю Україну. Мало хто залишився байдужим до цієї великої для нас втрати. Розмови про це линуть із кожного телеекрана, газети, радіоприймача, стрічки онлайн новин. Проте, далеко не кожен із нас достатньо багато знає про цього видатного діяча.

Факти, які не відомі про Богдана Ступку

  1. Богдан Ступка народився в той самий день та місяць, що і його мати – 27 серпня. Він мріяв і померти в той же день що і вона – 23 липня, проте не дожив всього лиш добу.
  2. Акторської майстерності Ступка навчався у Бориса Тягна, а той, у свою чергу, – в геніального українського драматурга Леся Курбаса.
  3. Богдан міг стати лікарем. Проте втратив таке бажання, коли побачив травмованого двоюрідного брата, у якого була закривавлена вся спина. Він навіть поступав на хімічний факультет у Львівську Політехніку, проте не склав іспитів.
  4. На початку свого шлюбу Ступка подавав заяву на розлучення, проте в останній момент відмовився. Відтак, прожив з дружиною аж 45 років.
  5. Під час виконання ролі Майстра в спектаклях «Майстер і Маргарита» з актором завжди траплялись містичні речі – то прожектор впаде, то ліжко зламається. Через ці випадки, а також через застереження матері Ступка пізніше відмовився грати цього персонажа.
  6. Улюблений фільм Ступки – «Room at the top». Він не втомлювався передивлятись його десятки разів.
  7. Актор знявся рівно у ста фільмах.
  8. Дебютну роль вояка УПА Ореста Дзвонаря у фільмі «Білий птах з чорною ознакою» замість Ступки мав виконати Іван Миколайчук. Проте радянська влада цього не дозволила, оскільки солдат УПА вважався негативним персонажем, а Миколайчук більшовикам був потрібен з хорошою репутацією.
  9. Остання роль Богдана Ступки – роль у російському серіалі «Бездна», який на момент цієї публікації ще не дознятий.
  10. Свою технологію роботи над роллю Ступка тримав у секреті. Казав, що публіка дізнається це після його смерті, адже він «усе записав».

Повернення

Закінчились осінні канікули і ми повернулись до школи, згадали що таке домашня робота та уроки. Перше про що ми згадали це слайди по інформатиці на тему: "Світ у якому ми живем". Майже усі цю роботу виконали, але не так добре як хотілося тому Сергій Володимирович дав завдання ще раз...